ГВКІ – це інфекції, збудниками яких є віруси. В залежності від збудника, який викликає захворювання існують такі типи:

Ротавірусна інфекція є однією з форм гострих кишкових інфекцій, збудником якої є ротавірус людини.

Захворювання частіше спостерігається в холодний період року, а пік хвороби припадає на період з листопада по квітень. Це захворювання може набувати епідемічного характеру.

Найбільше хворіють діти віком від 6 місяців до 4-5 років, хоча інфекція може вражати і дорослих, у яких зазвичай вона протікає в більш легкій формі.

Інкубаційний період триває до 5 діб, а в середньому – 2-3 доби.

Ротавірус отримав свою назву від латинського слова “rota”, що означає колесо, оскільки при мікроскопічному дослідженні вірус виглядає як колесо.

Для ротавірусної інфекції характерні такі симптоми: різке підвищення температури, нудота, болі в животі, блювота, рідкий пронос з водянисто-пінистими випорожненнями жовтого кольору. Також можуть виникати нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні.

Інфекцію часто плутають з ГРВІ. Однак вірус грипу розмножується лише на слизових дихальних шляхів, в той час як ротавірус, будучи кишковою інфекцією, не має відношення до вірусу грипу.

Для точного діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження.

Це захворювання має високий ступінь зараження і передається контактно-побутовим шляхом (через забруднені предмети, такі як іграшки, меблі, одяг, підлога) або через споживання заражених продуктів. Джерелом інфекції є хвора людина.

Основною небезпекою є зневоднення організму, яке виникає через часті блювоту та пронос. Симптоми ротавірусної інфекції можуть бути схожі на інші інфекційні хвороби (сальмонельоз чи холеру). Тому при перших ознаках захворювання, особливо у дітей, слід негайно звернутися до лікаря.

Єдиною ефективною профілактикою є вакцинація. Вакцинувати дітей слід у віці від 6 до 32 тижнів.

Для запобігання зараженню ротавірусною інфекцією необхідно часто мити руки, особливо після прогулянок і перед їжею. Якщо ротавірус вже виявлений, особам, які доглядають за хворими, потрібно обробляти руки антисептиком, після попереднього миття. Іграшки та поверхні необхідно ретельно мити з милом, а обробка 70%-ним розчином етилового спирту допомагає знищити вірус та запобігти його подальшій передачі.

Ентеровірусна інфекція

Ентеровірусна інфекція — це група захворювань, викликаних вірусами роду Enterovirus. Клінічні прояви інфекції можуть бути різноманітними в залежності від конкретного виду вірусу. Найчастіше захворювання супроводжується високою температурою, діареєю, загальним нездужанням та шкірними висипаннями. Віруси цієї групи можуть викликати ентеровірусний менінгіт, ангіни та інші захворювання.

Причини виникнення ентеровірусної інфекції

Ентеровіруси — це РНК-віруси, здатні інфікувати різні органи і викликати різні хвороби. Вони добре зберігаються в зовнішньому середовищі, стійкі до холоду та деяких дезінфектантів, можуть залишатися життєздатними в фекаліях до року, проте швидко руйнуються при температурі понад 50 градусів.

Зараження ентеровірусами відбувається кількома шляхами:

• Через продукти харчування та воду
• Повітряно-крапельним шляхом
• Контактним шляхом
• Передача інфекції від матері до плоду при вагітності

Найпоширеніші ентеровіруси — це Коксакі та ЕСНО. Вони вражають слизові оболонки, шкіру, м’язи та нервову систему.

Ентеровірусна інфекція може вражати людей будь-якого віку, але найчастіше поширюється в дитячих колективах, викликаючи масові інфікування.

Симптоми ентеровірусної інфекції

Ознаки захворювання зазвичай з’являються через 2-7 днів після зараження. Симптоми можуть варіюватися, але найпоширенішими є:

• висока температура до 39-40°C
• головний біль
• сильна слабкість
• біль у м’язах
• нудота та блювота
• діарея
• висип

Діагностика та лікування ентеровірусної інфекції

Для точного діагнозу необхідно виявити ентеровірус в крові, слизовій носоглотки або лікворі за допомогою спеціальних аналізів. Однак на практиці діагностика зазвичай займає багато часу, тому її застосовують рідко.

На сьогоднішній день немає специфічного лікування від ентеровірусів, тому терапія обмежується симптоматичним лікуванням. Це включає детоксикаційні препарати, жарознижувальні засоби, знеболюючі, а також вітаміни та седативні засоби.

Не рекомендується займатися самолікуванням, і слід звернутися до лікаря для отримання належної медичної допомоги.

Коронавірус: симптоми та профілактика

Коронавірус — це гостре вірусне захворювання, яке вражає переважно дихальну систему та шлунково-кишковий тракт. Він є зоонозною інфекцією, що передається від тварин до людей.

Коронавіруси поділяються на кілька типів:

• ті, що спричиняють легкі респіраторні інфекції
• викликають важкі пневмонії
• спричиняють респіраторний дистрес-синдром (запальне ураження легень)

Коронавірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим та фекально-оральним шляхом.

Інкубаційний період коронавірусу триває від 1 до 14 днів.

Симптоми схожі на грип:

• підвищення температури
• кашель
• біль у горлі
• головний біль
• м’язовий біль
• риніт
• діарея

У важких випадках може розвинутись дихальна недостатність та пневмонія.

Діагностика

Коронавірус діагностується за допомогою тестів на ПЛР, ІФА, а також виявлення антитіл. Для підозри на пневмонію проводять рентгенографію.

Лікування Легкі та середні форми коронавірусу лікуються симптоматично — жарознижувальні, препарати від кашлю, знеболювальні. Важкі форми потребують медикаментозної терапії, зокрема противірусних препаратів, кортикостероїдів, а в разі ускладнень — антибіотиків і штучної вентиляції легень.

Профілактика

• уникати контактів з хворими
• носити маски
• часто мити руки
• провітрювати приміщення
• зволожувати слизові оболонки
• зміцнювати імунітет

У разі симптомів захворювання рекомендується залишатись вдома і обмежити контакт з іншими людьми.

Норовірусна інфекція: симптоми та профілактика

Норовірусна інфекція викликає раптову блювоту та діарею і є однією з найпоширеніших причин гастроентеритів. Вірус є дуже заразним, здебільшого передається через інфіковану їжу, воду або забруднені поверхні, а також через контакт з хворими.

Симптоми:

• нудота
• блювота
• болі та спазми в животі
• діарея
• погане самопочуття
• субфебрильна температура
• біль у м’язах

Симптоми зазвичай з’являються через 12-48 годин після інфікування і тривають 1-3 дні.

Лікування

Під час захворювання необхідно повноцінно відпочивати і вживати велику кількость рідини для запобігання зневодненню. Одужання настає за 2-3 дні. Для дітей, літніх людей або осіб із хронічними захворюваннями може знадобитися медична допомога.

Профілактика:

• Регулярно мийте руки з милом.
• Ретельно мийте фрукти та овочі перед вживанням.
• Готуйте їжу належним чином, особливо морепродукти, піддаючи їх термічній обробці при температурі 85°C.
• Дезінфікуйте поверхні, що можуть бути забруднені.
• Залишайтеся вдома під час хвороби і ще 48 годин після зникнення симптомів.
• Не готуйте їжу для інших під час хвороби та протягом двох днів після зникнення симптомів.

Діагностика гострої вірусної кишкової інфекції

При захворюванні необхідно звернутися до медичного закладу, оскільки остаточний діагноз виставляється лише після лабораторного підтвердження і виявлення збудника.

Самолікування може бути шкідливим!