Сальмонельоз – це інфекційне захворювання, яке викликає бактерія роду Salmonella, що характеризується переважним ураженням травної системи з розвитком діареї, інтоксикації та зневоднення організму.
Сальмонельоз становить серйозну медичну і соціальну проблему. Це зумовлено, насамперед, широким його поширенням, часто тяжким перебігом, особливо у дітей раннього віку і в літніх людей.
Ступінь тяжкості хвороби залежить від серотипу, сприйнятливості населення та низки інших факторів. Число відомих серологічних варіантів сальмонел постійно зростає. Разом з тим світовий досвід демонструє, що не більше 200 з них мають значення в патології людини, а широкого розповсюдження набули і грають істотну епідеміологічну роль не більше 50.
Джерело збудника інфекції – найчастіше є тварини (велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська водоплавна птиця, кури, рептилії, коти, собаки, домашні гризуни). Нерідко сальмонели забруднюють яйця птахів, особливо водоплавних. Рідше джерелом збудника є хворі на сальмонельоз люди або здорові бактеріоносії.
Носійство може тривати від кількох днів до кількох років. Людина в підтримці циркуляції сальмонел в природі значно поступається тваринам.
Механізм передавання інфекції – фекально-оральний. Зараження відбувається аліментарним, водним і побутовим шляхами.
Сальмонельоз має літньо-осінню сезонність, що пов’язано з активацією в цей період механізму передавання бактерій.
Інкубаційний період коливається від декількох годин до 2-3 діб.
Хвороба може перебігати в легкій формі. Проте, в деяких випадках, пов’язане з хворобою зневоднення може становити загрозу для життя.
Симптоми:
– підвищення температури;
– головний біль;
– біль в животі;
– нудота;
– блювання;
– діарея;
– слабкість, загальне нездужання.
Профілактика сальмонельозу повинна включати широкий комплекс ветеринарних, санітарних та протиепідемічних заходів.
У разі появи симптомів захворювання негайно зверніться по медичну допомогу до лікаря. Хворим з тяжкими формами, з ускладненнями та за епідемічними показами рекомендована госпіталізація.
Не займатеся самолікуванням!
Текст: Богдан Тищук лікар-інфекціоніст
Сальмонельоз становить серйозну медичну і соціальну проблему. Це зумовлено, насамперед, широким його поширенням, часто тяжким перебігом, особливо у дітей раннього віку і в літніх людей.
Ступінь тяжкості хвороби залежить від серотипу, сприйнятливості населення та низки інших факторів. Число відомих серологічних варіантів сальмонел постійно зростає. Разом з тим світовий досвід демонструє, що не більше 200 з них мають значення в патології людини, а широкого розповсюдження набули і грають істотну епідеміологічну роль не більше 50.
Джерело збудника інфекції – найчастіше є тварини (велика рогата худоба, свині, вівці, коні, свійська водоплавна птиця, кури, рептилії, коти, собаки, домашні гризуни). Нерідко сальмонели забруднюють яйця птахів, особливо водоплавних. Рідше джерелом збудника є хворі на сальмонельоз люди або здорові бактеріоносії.
Носійство може тривати від кількох днів до кількох років. Людина в підтримці циркуляції сальмонел в природі значно поступається тваринам.
Механізм передавання інфекції – фекально-оральний. Зараження відбувається аліментарним, водним і побутовим шляхами.
Сальмонельоз має літньо-осінню сезонність, що пов’язано з активацією в цей період механізму передавання бактерій.
Інкубаційний період коливається від декількох годин до 2-3 діб.
Хвороба може перебігати в легкій формі. Проте, в деяких випадках, пов’язане з хворобою зневоднення може становити загрозу для життя.
Симптоми:
– підвищення температури;
– головний біль;
– біль в животі;
– нудота;
– блювання;
– діарея;
– слабкість, загальне нездужання.
Профілактика сальмонельозу повинна включати широкий комплекс ветеринарних, санітарних та протиепідемічних заходів.
У разі появи симптомів захворювання негайно зверніться по медичну допомогу до лікаря. Хворим з тяжкими формами, з ускладненнями та за епідемічними показами рекомендована госпіталізація.
Не займатеся самолікуванням!
Текст: Богдан Тищук лікар-інфекціоніст