Кашель є важливим захисним рефлексом, який запобігає аспірації та сприяє очищенню дихальних шляхів. Він виникає через подразнення сенсорних рецепторів блукаючого нерву, які розташовані в епітелії дихальних шляхів, зокрема в глотці, гортані, трахеї, бронхах та легенях, що зумовлює респіраторні причини кашлю.
Кашель вважається хронічним (тривалим), якщо він триває більше восьми тижнів у дорослих і більше чотирьох тижнів у дітей.
Крім того, хронічний кашель у дітей має свої особливості порівняно з дорослими через різницю в анатомії дихальних шляхів, вищу вразливість до шкідливих факторів, знижену здатність контролювати кашльовий рефлекс та незрілість нервової та імунної систем у різні вікові періоди.
Найбільш поширені причини хронічного кашлю:
- Кашель після інфекції
- Кашльовий синдром верхніх дихальних шляхів (захворювання носа та придаткових пазух, стікання слизу по задній стінці глотки)
- Астма
- Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
- Терапія інгібіторами АПФ (іАПФ)
- Хронічний бронхіт (та початкова форма ХОЗЛ)
- Куріння та інші подразники
- Еозинофільний бронхіт
Найменш поширені причини:
- Бронхоектатична хвороба
- Пухлина дихальних шляхів
- Інтерстиціальні захворювання легень (саркоїдоз, алергічний альвеоліт, ідіопатичний легеневий фіброз, інші інтерстиціальні пневмонії, несприятлива реакція на препарати, кашель, пов’язаний із захворюваннями сполучної тканини)
- Хронічна легенева інфекція (включаючи туберкульоз)
- Абсцес легені
- Аспірація
- Азбестоз, силікоз
- Серцева недостатність
- Плевральний випіт
- Подразнення гортані
- Психогенний кашель
Діагностика причин хронічного кашлю
Для діагностики найбільш поширених причин кашлю використовуються наступні діагностичні методи: анамнез, клінічні обстеження, спірометрія, бронхопровокаційний тест, рентгенографія органів грудної клітки, дослідження мокротиння, а також рентгенографія навколоносових пазух, добове моніторування кислотності в стравоході (використовується рідко), езофагогастроскопія, бронхоскопія, рентгено-контрастне дослідження шлунка, комп’ютерна томографія легенів, пікфлоуметрія, основні дослідження крові (CРБ, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою).
Рентгенографія органів грудної клітки є важливим діагностичним методом при будь-якому типі кашлю, оскільки вона дозволяє виявити або виключити бронхо-легеневі причини, зокрема такі небезпечні для життя захворювання, як туберкульоз і пухлини легенів на ранніх стадіях.
Спірометрія – це метод дослідження функцій зовнішнього дихання, який включає вимірювання об’ємних і швидкісних показників дихання. Спірометрія допомагає ефективно визначити здатність легень приймати, утримувати й використовувати вдихуване повітря.
Якщо є підозра на астму, але результати спірометрії є нормальними, це не виключає наявність захворювання. У такому випадку необхідно провести бронхопровокаційний тест, який включає серію інгаляцій спеціального лікарського засобу та наступні спірометричні вимірювання. Цей тест провокує звуження бронхів у пацієнтів з астмою, але не викликає його у здорових людей. Якщо бронхопровокаційний тест дає негативний результат, астму можна з великою ймовірністю виключити.
Мікроскопічне дослідження мокротиння дає змогу оцінити характер запалення в бронхах. У більшості випадків, зокрема при сухому кашлі, для цього потрібно застосувати індукцію мокротиння — інгаляцію сольового розчину за допомогою небулайзерного інгалятора для стимуляції відходження мокроти.
Комп’ютерна томографія високої роздільної здатності полягає у детальному візуалізаційному дослідженні, яке може виявити захворювання, невидимі на стандартному рентгенівському знімку грудної клітки, такі як бронхоектатична хвороба, інтерстиціальне захворювання легень або невеликі пухлини.
Застосовується при нормальній рентгенограмі грудної клітки, але є підозра на патологію легень.
Бронхоскопія призначена для прямої візуалізації дихальних шляхів за допомогою гнучкої трубки з камерою (бронхоскопом). Процедура дозволяє взяти тканини (біопсія) або зразки слизу для подальшого аналізу. Корисна у випадках постійного кашлю при підозрі на обструкцію дихальних шляхів, пухлини або сторонні тіла. Він також може виявити запалення дихальних шляхів, інфекції або хронічний бронхіт.
Моніторинг pH стравоходу дозволяє вимірювати кількість кислотного рефлюксу, що надходить у стравохід протягом 24 годин. Використовується для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), якщо підозрюється, що вона є причиною хронічного кашлю. Цей тест може виявити кислотний рефлюкс, який може не бути пов’язаним із типовими симптомами, такими як печія (тихий рефлюкс).
Езофагогастроскопія – це методика візуального дослідження внутрішньої поверхні стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки.
Пікфлоуметрія – це метод функціональної діагностики моніторингу пікової швидкості видиху (ПШВ), яка вимірюється в літрах за секунду або за хвилину, для оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів. Даний метод допомагає оцінити, з якою швидкістю людина може видихнути повітря з легень, і таким чином оцінити ступінь обструкції (звуження) дихальних шляхів при бронхіальній астмі та хронічних обструктивних хворобах легень.
Лікування хронічного кашлю
У випадку прояву хронічного кашлю необхідно негайно звернутися до лікаря!
В залежності від причини появи даного симптому, лікар призначить вам необхідне лікування та діагностику.
Пам’ятайте, що самолікування може бути шкідливим!