Home > Корисні поради > ОСОБЛИВОСТІ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ У ДІТЕЙ!

Інфекці́йний мононуклео́з — захворювання з групи герпесвірусних інфекцій, яке найчастіше спричинює герпесвірус людини 4-го типу — вірусом Епштейна — Барр (ВЕБ), рідше — цитомегаловірус.

Хвороба характеризується інтоксикацією,  гарячкою, збільшенням лімфатичних вузлів, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми.

Часто інфекційним мононуклеозом діти заражаються через іграшки, забруднені слиною хворої дитини. А ось підлітки можуть «підхопити» вірус з першим поцілунком. Недаремно інфекційний мононуклеоз називають хворобою «поцілунку». Слід пам`ятати, що вірус виділяється зі слиною не лише в розпал захворювання, але і через шість і більше місяців після одужання. Оскільки часто хвороба проходить у прихованій формі, багато людей навіть не підозрювали, що в дитинстві перехворіли мононуклеозом

Клініка

Але іноді у хворого виявляються такі симптоми:

  • Від декілька днів до декілька тижнів тримається температура вища за звичайну, хоча підвищення незначно: один — два градуси .
  • Закладає ніс,хропіння в ночі, збільшуються мигдалики
  • Больові відчуття в гортані довго не проходить, з’являється білий гнійний наліт. При огляді можна помітити зміну задньої стінки глотки: вона стає зернистою..
  • Дитина може бути млявою ,швидко стомлюватись

В ранньому віці (до 3 років) найчастіше спостерігається атиповий перебіг мононуклеозу. Перебіг захворювання малосимптомний, при цьому спостерігаються:

  • Катаральні явища (спостерігаються під час звичайного ГРВІ);
  • Помірне збільшення печінки і селезінки;
  • Помірне запалення задніх шийних лімфовузлів:
  • При цьому більш виражене запалення аденоїдів;
  • Можуть виникати різні висипання на шкірі. При цьому висип не має чіткого характеру, він з’являється на різних ділянках тіла, найчастіше на обличчі і грудях

Діагностика мононуклеозу

Найчастіше симптоми захворювання яскраво виражені, що дозволяє виявити його під час звичайного огляду. Більш наочно підтвердити попередній діагноз допоможуть аналізи:

  • Виявлення у формулі крові атипових мононуклеарів. Вони можуть, залежно від тяжкості захворювання, бути присутніми в кількості від 5 до 50% і більше;
  • Виявлення у формулі крові збільшення кількості лімфоцитів і моноцитів;
  • Визначення методом ІФА антитіл-імуноглобулінів M і G, які з’являються до вірусу Епштейна-Барр і цитомегаловірусу в період загострення або в разі гострого процесу;
  • Визначення методом ПЛР циркуляції в крові фрагментів вірусів Епштейна-Барр і цитомегаловірусу.

Лікування мононуклеозу

Лікування повинен призначити лікар залежно від віку, тяжкості захворювання та відповідно до того, які органи уражаються. Спеціального препарату, який перемагає вірус мононуклеозу, немає, тому лікування призначають симптоматичне. Лікар може призначити судинозвужувальні краплі в ніс, Противірусні препарати призначають лише в разі дуже важкого перебігу захворювання. Є ще група препаратів – кортикостероїди, які можуть призначатися коротким курсом тільки за важкого перебігу захворювання. Якщо збільшена печінка і селезінка, призначається дієта, залежно від важкості ураження печінки призначаються рослинні препарати, гепатопротектори. Залишкові явища після мононуклеозу можуть зберігатися до півроку, поки не завершиться процес повного відновлення.

Увага! Діти, у яких тривалий час зберігаються зміни в загальному аналізі крові, повинні спостерігатися у гематолога.

Якщо лікування не проводиться або проводиться неправильно, діти можуть залишатися вірусоносіями. При цьому вірус може виділятися до 18 місяців. Якщо ж вірус циркулює в крові довше 6 місяців, іноді може виникати хронічний перебіг інфекції.

Прогноз У переважній більшості випадків сприятливий — хвороба минає самостійно, хоча деякі симптоми аж через декілька місяців